А ви - слухали Олдфілда?

"- Як тобі Олдфілд?
- Я вирішила, що ти не повинен більше сюди приходити. І взагалі - я викреслюю тебе зі своїх списків. Купайся і провалюй геть.
- Обов'язково. До речі, мені все одно треба йти. Мушу в «Дитячому світі» купити подарунок для дітей своїх друзів. А діти моїх друзів - то мої діти.
- Не смішно.
- Я знаю, Галюню.
Бона закурює, нетвердо підводиться з-за столу і, похитуючись, добирається до вікна. Курить і дивиться у вікно. Під Майка Олдфілда.
- У тебе вже хтось є, Галю?
Маленька череп'яна ваза, знайома тобі ваза з підвіконня, без попередження летить у напрямі твоєї голови. Встигаєш ухилитись, як здібний боксер. З Галею це буває. Гарна була ваза. Ти прийшов, аби познущатися?
- Що за дурні питання? Звичайно! Я тільки тим і живу, що висмоктую з тебе кров… Зелена разова запальничка пролітає поруч із твоїм вухом. Майк Олдфілд бавиться тамбурином і кастаньєтами... "

(Андрухович, "Московіада")